1. Створений уявою, фантазією; несправжній, нереальний.
2. Неймовірний, незвичайний; такий, що важко уявити.
3. Надуманий, неіснуючий насправді; фіктивний.
Словник Української Мови
Буква
1. Створений уявою, фантазією; несправжній, нереальний.
2. Неймовірний, незвичайний; такий, що важко уявити.
3. Надуманий, неіснуючий насправді; фіктивний.
Приклад 1:
Стверджую це, ні, не стверджую, — припускаю, хоч і можу при цьому здаватися таким же старомодним, як і недоречно вигаданий мною Ярополк-Непомук Кунштик, своєчасно померлий від затемнення світу. (24) Мій співрозмовник багато курить.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”