вигачений

1. (про людину) Який має вигаченість, витончений, вишуканий у манерах, смаках, висловлюваннях; удосконалений, випещений.

2. (переносно, про мову, стиль) Надмірно витончений, штучний, нарочито ускладнений; манірний.