Словник Української Мови
Буква
1. Те, що отримано в результаті перемоги у грі, змаганні, лотереї тощо; приз, нагорода.
2. Користь, матеріальна або моральна перевага, отримана внаслідок якоїсь дії або ситуації.
3. У математиці, теорії ігор: кількісний показник результату гри (переважно в грошовому еквіваленті) для кожного з учасників.
4. Розм. Виграшна, вигідна позиція у грі або конфліктній ситуації; перевага.
Приклад 1:
Но єслі діавол знатиме його, він льогко зможе намутить собі потрібний цвєт фігур, — і то, шо було чорним, стане білим, а виграш перетво риться в поразку. Усі ці годи безпробудно тривають пошуки.
— Невідомий автор
Приклад 2:
Він уже пізнав ту гірку огиду пересичености перед книжками, отеє taedium libelli, що з року в рік збільшується і що від нього попри всі зусилля вже ніколи не можна звільнитись, коли зникає колишня юнацька віра в книжки і марною стає надія, що якась нова книжка раптом, як виграш у льотерії, принесе несподіваний дар визволення. Така доля кожної людини, що має справу з книжками.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Приклад 3:
Загальний можливий виграш оцінюється в $ 400 млн. Нині ресторанна логістика є „terra incognita” не тільки для вітчизняного ресторанного ринку, але й для логістичних компаній.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”