1. Властивість або стан того, що вигорьоване; результат вигорьовування — тривалого впливу високих температур, що призводить до змін у структурі матеріалу (наприклад, металу, глини), часто з метою його зміцнення, очищення або отримання певних якостей.
2. (Перен.) Внутрішня твердість, стійкість, загартованість характером або важкими випробуваннями.