виголошення

1. Дія за значенням дієслова “виголосити”; висловлювання, промовляння чого-небудь вголос, зазвичай публічно або офіційно.

2. Текст, зміст промови, висловлювання, що було проголошено; сама промова.

3. Спосіб, манера артикуляції, вимови звуків мови.

Приклади:

Приклад 1:
А Цуцу Мавропуле, зусібіч обтиканий мікрофонами, опле­ тений шнурами, як Лаокоон, розпочав своїм надприродним голосом виголошення тексту, назви для якого не існувало в жодній з людських мов. — Суть мого нинішнього явлення, — проціджував кожен сплеск свого рокотання великий єресіярх, — полягає у визнанні чи невизнанні вами певних критеріїв, за якими вже зупиняються каравани днів і ночей.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Ліпше ми готові бачити у тім якусь потребу виголошення засад, котрими поводяться освічені українці у Росії. Але ж бажалося б бачити таке profession de foi у формі, не маючій характеру роз’єднання, а просто як вираз свого переконання.
— Невідомий автор