виголеність

1. Властивість за значенням прикметника “виголений”; стан або якість того, що ретельно виголене, гладко вибрите.

2. (у переносному значенні) Надмірна афектованість, виштукованість, витонченість у манері висловлювання, поведінці або зовнішньому вигляді, що часто сприймається як неприродна.

Приклади:

Відсутні