видихнути

1. Випустити з легень повітря під час дихання, зробити видих.

2. Перен., розм. Висловити, вимовити щось з полегшенням, відчувши розв’язання напруженої ситуації або звільнившись від важких почуттів.

3. Перен., поет. Випромінити, виділити (запах, тепло тощо).

Приклади:

Приклад 1:
), — “Тут десь був тодi березовий мiсток” — “Вiн i зараз є — ходiмо, покажу”, — тiльки вiн один не вдавав призвоїтого розчулення, взагалi нiчого не вдавав, а мовчки, зосереджено й затято, думаючи й пiдмiчаючи своє, пролапувався крiзь її стан, як потiм, ночами, крiзь шийку матки, щоб нарештi видихнути: га, ось вона! — стояли над нерухомим плесом, встеленим ряскою кольору патини, “Дивись, — хитнув головою, — який дзен”, — i раптом боляче стис її за плечi: “Слухай!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 2:
— Дякую, — полегшено видихнув я, проте Гнат Юрович не дав мені видихнути до кінця. — За однієї умови, — додав він.
— Тютюнник Григорій, “Вир”