Значення
- (Юриспруденція) –
Обманом, хитрощами відняти щось у когось, виманюти.
- (Юриспруденція) –
Діями або обіцянками ввести когось в оману з корисливою метою; обдурити.
- (Лінгвістика) –
Ухилитися від чогось, уникнути чогось небажаного за допомогою хитрого вигаду, відмовки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я видурю, ти видуриш, він видурить, ми видуримо, ви видурите, вони видурять