видурений
[ʋɪdurɛnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Техніка) –
Який має ознаки видуреності, тобто характеризується наявністю дур, порожнин або вибоїн (зазвичай про поверхню, матеріал).
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні: такий, що має вади, недоліки, прогалини; неповний або неякісний (про думку, знання, твір тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. видурений, р. видуреного, д. видуреному, з. видуреного, о. видуреним, м. видуренім