видурений

1. Який має ознаки видуреності, тобто характеризується наявністю дур, порожнин або вибоїн (зазвичай про поверхню, матеріал).

2. У переносному значенні: такий, що має вади, недоліки, прогалини; неповний або неякісний (про думку, знання, твір тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |