1. (у геометрії, ботаніці, техніці тощо) такий, що має форму, подібну до конуса з усіченим (тупим) верхом і витягнутий у довжину.
видовженотупоконічний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (у геометрії, ботаніці, техніці тощо) такий, що має форму, подібну до конуса з усіченим (тупим) верхом і витягнутий у довжину.
Відсутні