1. Властивість або стан за значенням дієслова “видовжити(ся)”; подовженість, витягнутість форми чогось у просторі.
2. (У геометрії, географії) Відношення найбільшої довжини об’єкта (фігури, території тощо) до його найбільшої ширини; характеристика ступеня витягнутої, подовженої форми.
3. (У техніці, матеріалознавстві) Міра пластичної деформації матеріалу, що визначається відношенням абсолютного видовження зразка після розриву до його початкової розрахункової довжини; одна з характеристик міцності.