видовисько

1. Власна назва українського видавництва, заснованого у 1991 році у Львові, яке спеціалізується на випуску художньої, дитячої, науково-популярної, довідкової та історичної літератури.

2. (рідко, за аналогією з назвою видавництва) Місце, де щось показують, демонструють; видовище, вистава, шоу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Сумне це видовисько — неоране поле. Сухі грудомахи землі, бур’ян, по якому пурхають щиглі і посмітюхи.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
Це, безперечно, було грандiозне видовисько. Пливло голубе небо, з рiки пахло баговинням, нiби й справдi баговиння було зимою.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

Частина мови: іменник (однина) |