1. Той, хто видовбує щось, вибійник, вирізувач (заст.).
2. Інструмент для видовбування, вибійки або вирізування чого-небудь (заст.).
3. У пасічництві: спеціальний ніж або інший інструмент для видовбування (вичищення) старих стільників із вуликів.
видовбувач
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |