вичісувач

1. Пристрій або інструмент для вичісування вовни, волокон, волосся тощо, що складається з ряду зубців, закріплених на основі.

2. Спеціальна щітка або гребінець, що використовується в перукарській справі для вичісування волосся або в побуті для догляду за домашніми тваринами.

3. Технічний пристрій на верстатах або машинах (наприклад, у текстильному виробництві) для вичісування та розпрямлення волокнистих матеріалів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |