вичісувач

[ʋɪt͡ʃisuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій або інструмент для вичісування вовни, волокон, волосся тощо, що складається з ряду зубців, закріплених на основі.

  2. (Техніка) –

    Спеціальна щітка або гребінець, що використовується в перукарській справі для вичісування волосся або в побуті для догляду за домашніми тваринами.

  3. (Техніка) –

    Технічний пристрій на верстатах або машинах (наприклад, у текстильному виробництві) для вичісування та розпрямлення волокнистих матеріалів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вичісувач, р. вичісувача, д. вичісувачеві, з. вичісувач, о. вичісувачем, м. вичісувачеві, к. вичісувачу

Більше записів