вичавлювання

[ʋɪt͡ʃɑʋljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “вичавлювати” — механічний процес видавлювання, витискання рідини або вмісту з чогось шляхом тиску.

  2. (Юриспруденція) –

    (переносне значення) Нав’язування, отримання чогось від когось із застосуванням сили, тиску, примусу (наприклад, визнання, грошей, обіцянки).

  3. (Техніка) –

    (техн.) Технологічна операція обробки металу тиском, при якій матеріал видавлюється крізь отвір матриці для отримання виробу певного профілю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вичавлювання, р. вичавлювання, д. вичавлюванню, з. вичавлювання, о. вичавлюванням, м. вичавлюванні, к. вичавлювання

Більше записів