вибитий

1. Такий, що був вибитий (ударом, поштовхом тощо); вибитий з чогось, випнутий назовні.

2. Який був отриманий, досягнутий з великими труднощами, наполегливими зусиллями (про перемогу, право, рішення тощо).

3. Розм. Сильно втомлений, знесилений; такий, що втратив здатність до активної діяльності.

4. Техн. Такий, що має заглиблення, рельєф, отримані шляхом штампування, карбування або лиття (про написи, візерунки тощо).

Приклади:

Приклад 1:
Шви д- кість електрона, який вибитий з атома, на- ближено вважаємо також u. Початкова кінетична енергія час- тинки витрачається при ударі на р оботу іонізації iA і на те, щоб частинці і атому надати кінетичну енергію, яка відповідає їхній швидкості u після удару: ( ) 2 u MmA2 m 22 i ++=υ . Із закону збереження імпульсу Mm mu += υ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Двір не двір — вибитий плай. Не обгороджений ніяким тином і без ніяких воріт.
— Невідомий автор