вибуялий
[ʋɪbujɑlɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Ботаніка) –
(Про рослини) Такий, що сильно розрісся, розвинувся, набрав сили; розквітлий, буйний.
- (Психологія) –
(Переносно) Розвинений, дозрілий, набравший повноти сил (про людину, частини тіла, почуття тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вибуялий, р. вибуялого, д. вибуялому, з. вибуялого, о. вибуялим, м. вибуялім