Древослів

Словник Української Мови

вибувний

[ʋɪbuʋnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Геологія) –

    (геол.) Який утворився внаслідок виверження вулкана; вулканічного походження (про гірські породи).

  2. (Техніка) –

    (тех.) Який призначений для здійснення вибуху або діє за допомогою вибуху.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибувний, р. вибувного, д. вибувному, з. вибувного, о. вибувним, м. вибувнім

Більше записів