вибуваючий

[ʋɪbuʋɑjut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Хімія) –

    (у хімії, техніці) Такий, що вибуває, тобто виділяється у вигляді газу або пари внаслідок хімічної реакції, нагрівання тощо.

  2. (Геологія) –

    (у геології) Про мінерали або гірські породи: такий, що містить компоненти, здатні легко випаровуватися або виділятися при нагріванні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибуваючий, р. вибуваючого, д. вибуваючому, з. вибуваючого, о. вибуваючим, м. вибуваючім

Більше записів