1. Дія за значенням дієслова «вибувати»; процес виходу зі стану спокою, рівноваги або звичайного перебігу подій, що супроводжується різким виділенням енергії, часто з руйнівним ефектом.
2. (у техніці, гірничій справі) Контрольований процес детонації вибухових речовин для руйнування гірських порід, споруд тощо.
3. (переносне) Раптова, бурхлива поява або прояв чого-небудь (почуттів, подій, явищ).