вибуравлювання

[ʋɪburɑʋljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    (у техніці) Процес обробки металевих виробів шляхом нанесення на їхню поверхню візерунків, написів або зображень за допомогою спеціального інструменту — бурава (штихеля), яким видавлюють (вибійнюють) матеріал, створюючи заглиблений рельєф.

  2. (Мистецтво) –

    (у мистецтві, перев. іст.) Вид декоративно-прикладного мистецтва, техніка художнього оброблення металу (зокрема, зброї, обладунків, ювелірних виробів), при якій малюнок створюється у вигляді заглибленого рельєфу шляхом вибивання контурів та видалення фону.

  3. (Лінгвістика) –

    (переносно, рідко) Дія за значенням дієслова “вибуравлювати” у розумінні ретельного, наполегливого виконання чого-небудь, висікання або глибокого закарбовування (наприклад, у пам’яті).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибуравлювання, р. вибуравлювання, д. вибуравлюванню, з. вибуравлювання, о. вибуравлюванням, м. вибуравлюванні, к. вибуравлювання

Більше записів