Древослів

Словник Української Мови

вибулий

[ʋɪbulɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Геологія) –

    Який вибув, перестав діяти, припинив існування (про вулкан).

  2. (Медицина) –

    Який загинув внаслідок вибуху, підриву (про людину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибулий, р. вибулого, д. вибулому, з. вибулого, о. вибулим, м. вибулім

Більше записів