вибухозахищений
[ʋɪbuxozɑxɪʃt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Значення
- (Техніка) –
Сконструйований або обладнаний таким чином, щоб запобігати вибуху всередині пристрою, обладнання чи приміщення та/або захищати від впливу зовнішнього вибуху, не допускаючи його проникнення всередину та запобігаючи запаленню навколишньої вибухонебезпечної атмосфери.
- (Техніка) –
У техніці: такий, що має спеціальний захист (корпус, оболонку), здатний витримати внутрішній вибух парової або газоповітряної суміші, не пошкодившись і не спричинивши запалення зовнішнього середовища, а також захистити вбудовані елементи від зовнішнього вибуху.
Правопис та відмінювання
н. вибухозахищений, р. вибухозахищеного, д. вибухозахищеному, з. вибухозахищеного, о. вибухозахищеним, м. вибухозахищенім