вибухозахищений

[ʋɪbuxozɑxɪʃt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Сконструйований або обладнаний таким чином, щоб запобігати вибуху всередині пристрою, обладнання чи приміщення та/або захищати від впливу зовнішнього вибуху, не допускаючи його проникнення всередину та запобігаючи запаленню навколишньої вибухонебезпечної атмосфери.

  2. (Техніка) –

    У техніці: такий, що має спеціальний захист (корпус, оболонку), здатний витримати внутрішній вибух парової або газоповітряної суміші, не пошкодившись і не спричинивши запалення зовнішнього середовища, а також захистити вбудовані елементи від зовнішнього вибуху.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибухозахищений, р. вибухозахищеного, д. вибухозахищеному, з. вибухозахищеного, о. вибухозахищеним, м. вибухозахищенім

Більше записів