вибухоударність

[ʋɪbuxoudɑrnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Фізична властивість речовини (наприклад, палива, вибухової суміші), що характеризує її здатність до детонації та утворення ударної хвилі при вибуху; міра її руйнівної дії, що поєднує енергію вибуху і ударний вплив.

  2. (Техніка) –

    У техніці безпеки та матеріалознавстві — комплексний показник небезпеки речовини або матеріалу, що визначається його схильністю до вибуху та інтенсивністю ударної хвилі, яка виникає в разі його детонації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибухоударність, р. вибухоударності, д. вибухоударності, з. вибухоударність, о. вибухоударністю, м. вибухоударності, к. вибухоударносте

Більше записів