вибухотривкий

[ʋɪbuxotrɪʋkɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Стійкий до дії вибуху, здатний витримати вибух без руйнувань або серйозних пошкоджень.

  2. (Техніка) –

    У техніці: призначений для роботи у вибухонебезпечних середовищах, сконструйований так, що його частини не викликають іскру і не призводять до займання горючих речовин навколо (про обладнання, прилади, електродвигуни тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибухотривкий, р. вибухотривкого, д. вибухотривкому, з. вибухотривкого, о. вибухотривким, м. вибухотривкім

Більше записів