вибухотривкість

[ʋɪbuxotrɪʋkistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість матеріалу, конструкції або пристрою протистояти руйнівній дії вибуху без втрати своєї цілісності та функціональності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибухотривкість, р. вибухотривкості, д. вибухотривкості, з. вибухотривкість, о. вибухотривкістю, м. вибухотривкості, к. вибухотривкосте

Більше записів