вибухостійкий

[ʋɪbuxostijkɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Здатний протистояти дії вибуху, не руйнуючись і зберігаючи свою функціональність; стійкий до вибуху.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибухостійкий, р. вибухостійкого, д. вибухостійкому, з. вибухостійкого, о. вибухостійким, м. вибухостійкім

Більше записів