Значення
- (Техніка) –
Здатність конструкцій, матеріалів, пристроїв чи обладнання протистояти руйнівній дії вибуху без втрати функціональності та цілісності.
- (Техніка) –
(У техніці безпеки) Комплекс властивостей об’єкта, що забезпечує його збереження та можливість виконання призначених функцій під час і після впливу вибухового навантаження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вибухостійкість, р. вибухостійкості, д. вибухостійкості, з. вибухостійкість, о. вибухостійкістю, м. вибухостійкості, к. вибухостійкосте