Значення
- (Хімія) –
Фізична властивість речовини (наприклад, газу, пари, пилу), що характеризує її здатність до миттєвого самостійного поширення горіння з утворенням ударної хвилі після ініціювання в замкнутому просторі або на відкритому повітрі за певних умов (концентрації, температури, тиску).
- (Техніка) –
У техніці безпеки та промисловості — кількісний показник, міра небезпеки речовини або матеріалу, що визначається швидкістю, тиском або обсягом продуктів горіння під час вибуху.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вибухоподібність, р. вибухоподібності, д. вибухоподібності, з. вибухоподібність, о. вибухоподібністю, м. вибухоподібності, к. вибухоподібносте