вибухонепроникний

1. (про конструкції, пристрої, обладнання) Здатний витримувати дію вибуху, не руйнуючись і не пропускаючи ударну хвилю, полум’я, осколки тощо всередину захищеного об’єкта.

2. (про матеріали, перегородки, оболонки) Такий, що має властивість захищати від проникнення наслідків вибуху (газів, полум’я, тиску).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |