вибухівний
[ʋɪbuxiʋnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Хімія) –
Який має здатність вибухати, призначений для вибуху або пов’язаний з ним.
- (Психологія) –
Який може швидко та різко посилюватися, загострюватися, призводячи до різких змін або конфлікту (перен.).
- (Лінгвістика) –
У фонетиці: такий, що утворюється внаслідок різкого розмикання органів мовлення з вибуховим шумом (про приголосні звуки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вибухівний, р. вибухівного, д. вибухівному, з. вибухівного, о. вибухівним, м. вибухівнім