вибухівка

Значення

1. (Техніка) –

   Розмовна назва вибухових речовин або засобів, що містять такі речовини (динаміт, тротил, пластид тощо), призначених для здійснення вибуху.

2. (Техніка) –

   Розмовне позначення вибухового пристрою, боєприпасу або саморобної міни-пастки.

Правопис та відмінювання

Приклади з художньої літератури

• У небі, такому старому, тісному, блідому,
  легкими уламками світла розвіємось ми —
  салют, вибухівко, у ребрах колишнього дому!
  Хоч будуть великі, і білі, і вічні доми.
  — Юрій Андрухович