drevosliv.com

Словник Української

вибухівка

Буква

1. Розмовна назва вибухових речовин або засобів, що містять такі речовини (динаміт, тротил, пластид тощо), призначених для здійснення вибуху.

2. Розмовне позначення вибухового пристрою, боєприпасу або саморобної міни-пастки.

Приклади:

Приклад 1:
Її книги, кожна з яких спрацьовує, наче вибухівка, і завжди викликає ланцюгову реакцію скандалів, судових процесів, самогубств і демісій. Її шестизначні рахунки і ліві переконання.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
12) Василега – Дерибас М. Савченко – Лазоренко Р. Добриво, вибухівка, паливо, джере ло «веселощів» і холоду (про NH4NO3) // Біологія і хімія в школі, 2008, №1. – с.51 – 53.
— Невідомий автор

More posts