1. Рідкісне діалектне позначення процесу або дії за значенням дієслова “вибухати” — раптового виходу, виривання назовні з великою силою (про пару, газ, вогонь тощо); вибух.
2. У спеціальній термінології (зокрема, в геології та гірничій справі) — різке, раптове викидання, вивільнення з надр землі газу, метану, вугільного пилу або гірських порід, що часто супроводжується руйнуванням виробок; вибух, викид.