1. (розм.) Вимовляти щось невиразно, нечітко, бурмотіти собі під ніс, часто з невдоволенням або небажанням говорити.
2. (перен., розм.) Неохоче, з примусом робити щось, виконувати обов’язок або доручення, проявляючи небажання.
вибубнюватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |