вибубнюватися

1. (розм.) Вимовляти щось невиразно, нечітко, бурмотіти собі під ніс, часто з невдоволенням або небажанням говорити.

2. (перен., розм.) Неохоче, з примусом робити щось, виконувати обов’язок або доручення, проявляючи небажання.

Приклади:

Відсутні