Значення
- (Лінгвістика) –
(розм.) Виходити, вириватися звідкись, звільнятися з якогось місця або стану, часто раптово або з докладанням зусиль.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Уникати чогось небажаного, небезпечного, зручно звільнятися від якихось обов’язків чи неприємностей.
- (Лінгвістика) –
(перен., жарт.) Діставати, отримувати щось, особливо з труднощами або хитрістю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вибриваю, ти вибриваєш, він вибриває, ми вибриваємо, ви вибриваєте, вони вибривають