1. Дієслово доконаного виду, похідне від “бродити”. Позначає дію, пов’язану з пересуванням у воді або в’язкому середовищі, але з акцентом на завершення цього процесу: пройти, подолати якусь відстань, перетнути щось, бродячи (наприклад, річку, болото).
2. У переносному значенні — вийти, вибратися зі скрутного, незручного або заплутаного становища, подолати труднощі, часто пов’язані з невизначеністю або пошуками.
3. Рідко вживане значення: витратити, вичерпати щось у процесі бродіння (наприклад, про дріжджі).