1. Той, кого обирають або обрали для виконання певних функцій, обов’язків; представник, делегат (наприклад, обраний народом депутат).
2. У релігійному контексті — той, кого Бог обрав для певної місії або кого вважають особливо відданим вірі; часто стосується старозавітного народу Ізраїлю або, у ширшому сенсі, віруючих.
3. У переносному значенні — той, хто виділяється серед інших своїми якостями, долєю або призначенням; обранець.
4. У ролі власної назви або терміна (з великої літери) — може вживатися як титул, частина офіційної назви організації, зборів або релігійного поняття (наприклад, “Собор обраних”, “Вибраний народу”).