Древослів

Словник Української Мови

вибійниця

[ʋɪbijnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Геологія) –

    Жінка, яка працює у вибої (шахті, штольні), займається видобуванням корисних копалин; жіночий відповідник до слова “вибійник”.

  2. (Техніка) –

    Рідкісна назва для машини або механізму, призначеного для вибійних робіт (наприклад, для виїмки породи).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибійниця, р. вибійниці, д. вибійниці, з. вибійницю, о. вибійницею, м. вибійниці, к. вибійнице

Більше записів