вибіліти

[ʋɪbilitɪ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Біологія) –

    (про волосся, бороду, вуса тощо) Втратити природний колір, стати білим, посідити.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно, про людину) Постаріти, прожити багато років, набути життєвого досвіду.

  3. (Лінгвістика) –

    (діал.) Стати білим, набути білого кольору (про предмети, поверхні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибіліти, р. вибілітів, д. вибілітам, з. вибіліти, о. вибілітами, м. вибілітах, к. вибіліти

Більше записів