вибілення

[ʋɪbilɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “вибілити” — процес надання чому-небудь білого кольору, освітлення або очищення шляхом обробки спеціальними речовинами (наприклад, у текстильній, паперовій промисловості, при обробці шкіри тощо).

  2. (Хімія) –

    Результат такої дії — стан вибіленого, освітленого чогось; вибілена ділянка, пляма або поверхня.

  3. (Геологія) –

    У геології та ґрунтознавстві — процес втрати ґрунтом або гірською породою забарвлених сполук (найчастіше оксидів заліза та марганцю) під впливом хімічних або біохімічних факторів, що призводить до утворення світлих прошарків або плям.

  4. (Ботаніка) –

    У сільському господарстві та овочівництві — спеціальна агротехнічна процедура для деяких овочевих культур (наприклад, цикорію салатного, спаржі, мангольду), яка полягає в ізоляції їстівних частин рослини від світла для надання ніжності, усунення гіркоти та отримання світлого забарвлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибілення, р. вибілення, д. вибіленню, з. вибілення, о. вибіленням, м. вибіленні, к. вибілення

Більше записів