вибігти

[ʋɪbiɦtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Швидко вийти, поспішаючи, назовні або за межі чогось, пересуваючись бігом.

  2. (Психологія) –

    Раптово з’явитися, виникнути (про думки, почуття тощо).

  3. (Юриспруденція) –

    Виступити за допустимі межі, вийти за рамки чогось (наприклад, про строк, межі території).

  4. (Лінгвістика) –

    Розмовне значення: швидко витратитися, закінчитися (про гроші, запаси).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я вибіжу, ти вибіжиш, він вибіжить, ми вибіжимо, ви вибіжите, вони вибіжать

Приклади з художньої літератури

  • Треба бігти за димовою завісою. Ще трохи зачекаю та й побіжу. Як тільки вибіжать старі цигани з дишлами та почнуть калічитись межи собою, тоді я у клуню, димову завісу в руки, та на вигін до циган. Скікну у ярок та й випущу димову завісу, і почнеться дим на весь вигін. А в диму цигани б’ються ще дужче, бо не бачать один одного — дим!
    — Микола Вінграновський

Більше записів