Значення
- (Лінгвістика) –
Швидко виходити, виїжджати або вирушати кудись, рухаючись бігом або швидким пересуванням (наприклад, вибігти назустріч, вибігти з дому).
- (Географія) –
Виступати за межі чогось, виходити за певну лінію або межу (наприклад, ділянка вибігає клином у поле).
- (Фізика) –
Про рідину: розливатися, виливатися через край посудини внаслідок кипіння або поштовхів.
- (Лінгвістика) –
Діставатися, добиратися кудись бігом або швидким рухом (зазвичай у формі доконаного виду “вибігти”).
- (Спорт) –
Ставати придатним для бігу, тренуватися в бігу для досягнення спортивної форми (розмовне).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вибігаю, ти вибігаєш, він вибігає, ми вибігаємо, ви вибігаєте, вони вибігають