вибігати

[ʋɪbiɦɑtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Швидко виходити, виїжджати або вирушати кудись, рухаючись бігом або швидким пересуванням (наприклад, вибігти назустріч, вибігти з дому).

  2. (Географія) –

    Виступати за межі чогось, виходити за певну лінію або межу (наприклад, ділянка вибігає клином у поле).

  3. (Фізика) –

    Про рідину: розливатися, виливатися через край посудини внаслідок кипіння або поштовхів.

  4. (Лінгвістика) –

    Діставатися, добиратися кудись бігом або швидким рухом (зазвичай у формі доконаного виду “вибігти”).

  5. (Спорт) –

    Ставати придатним для бігу, тренуватися в бігу для досягнення спортивної форми (розмовне).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я вибігаю, ти вибігаєш, він вибігає, ми вибігаємо, ви вибігаєте, вони вибігають

Більше записів