Значення
- (Юриспруденція) –
Звільняти когось від якогось обов’язку, зобов’язання, тягаря або відповідальності; визволяти, виряджати.
- (Лінгвістика) –
Отримувати, добувати щось, застосовуючи зусилля, кмітливість або хитрість; видобувати, виходити, добиратися.
- (Психологія) –
Розважати, забавляти когось; вигадувати щось для розради.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вибавляю, ти вибавляєш, він вибавляє, ми вибавляємо, ви вибавляєте, вони вибавляють