Древослів

Словник Української Мови

вибавляння

[ʋɪbɑʋljɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Дія за значенням дієслова “вибавляти” — визволення, рятування когось або чогось від небезпеки, утисків, неволі тощо; звільнення.

  2. (Історія) –

    Заст. Дія за значенням дієслова “вибавляти” — відновлення, повернення втраченого; відшкодування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибавляння, р. вибавляння, д. вибавлянню, з. вибавляння, о. вибавлянням, м. вибавлянні, к. вибавляння

Більше записів