Значення
- (Соціологія) –
(рідко) Стати батьком, набути статусу батька; народити дитину (переважно про батька).
- (Лінгвістика) –
(переносно, ірон.) Поводитися надто опікунсько, настирливо, намагаючись керувати або вказувати, немов батько; проявляти батьківську (часто надмірну) турботу щодо дорослих людей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вибатькуюся, ти вибатькуєшся, він вибатькується, ми вибатькуємося, ви вибатькуєтеся, вони вибатькуються