Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Стати баранчуватим, набути рис характеру, властивих баранчукові — впертим, свавільним, упертим.
- (Психологія) –
(перен., діал.) Розлютитися, роздратуватися, втратити самовладання; заупрямитися, завзятися на щось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вибаранчуся, ти вибаранчишся, він вибаранчиться, ми вибаранчимося, ви вибаранчитеся, вони вибаранчаться