вибаранчатися

1. (діал.) Стати баранчуватим, набути рис характеру, властивих баранчукові — впертим, свавільним, упертим.

2. (перен., діал.) Розлютитися, роздратуватися, втратити самовладання; заупрямитися, завзятися на щось.

Приклади:

Відсутні