вибалушений
[ʋɪbɑluʃɛnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Лінгвістика) –
(Про очі) широко відкритий, витріщений, вирячений (зазвичай від сильного почуття — страху, здивування, цікавості тощо).
- (Лінгвістика) –
(Переносно, розм.) Який дуже помітний, випинається, виступає назовні; випуклий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вибалушений, р. вибалушеного, д. вибалушеному, з. вибалушеного, о. вибалушеним, м. вибалушенім